Пишу просто через спортивний інтерес. Аби думку викристалізувати.

Алкоголь.

Чому нам приємно, коли люди п"ють разом з нами нами тоді, коли п"ємо і ми?
І чому неприємно, коли стоячи (сидячи) поряд вони не вживають спиртного як/разом/краще за нас?

Одного бажання, аби всі були на "одній хвилі" - недостатньо.

Випиваючи - людина позбавляється клопот, говорить - "все, що мене турбує, я готовий забути, аби зараз, шановна громадо, цілковито бути разом з вами".

У такій ситуації той, хто не відповідає взаємністю виглядає непривабливо - "значть ти", - хочеться сказати йому, - "не бажаєш зараз відкинути свої клопоти - вони важливіші за нас?".

Хто ж ця людина, як не егоїст? - напрошується питання.

Пробачення

Значно сильніше за помсту. Помста є розплатою. Якщо хтось завинив перед вами - він цілковито позбавляється від свого боргу та зобов"язання перед вами, якщо йому помститися - ви квити.

Якщо ж ви пробачаєте, та людина (принаймні, по собі суджу) - окрім того, що буде вдячна, відчуватиме, що борг на її совісті лишається. Але це вже не той тягар вчиненого зла  - це можливість відплатити добром за добро. Все вже цілковито інакше. І набагато приємніше.