Ледь не забув, що сьогодні ж футбол.

Згадав. За звичкою думав зрадіти. Не виходить. Ще раз спробував - той самий результат.

Погані справи, схоже )

ЗІ: другий день ржу із цього:

( спецефекти Болівуду )

Зайшов я сьогодні, перепрошую, до WC вдома рано вранці - а там вітер задуває у вентиляцію. Причому звук виходить надзвичайно мелодійний та красивий.

Я прислухався і ледь не впав - майже точно так само кричать журавлі, коли відлітають у вирій.

Їх я ніколи не чув "наживо". Але радянські мультики та дитячі фільми не дали пропасти. Особливо пам"ятаю такий мультфільм як "Укірукук" - там у кінці був просто атас. І цей крик журавля справляв на мене приблизно таке враження, як на смугастого слона зі "Слідство ведуть колобки" звуки флейти - я втрачав волю.

І от сидів я в туалеті і слухав журавлів. І так захотілося полетіти за ними... Ех!

Щойно сказав собі страшну правду про себе: я люблю ходити на базар за всякою городиною.

Тут у нас на Героїв Дніпра - просто райські кущі розкладають особливо у вихідні дні. Розкладки у селян часто ну зовсім не різняться одна від одної: картопля - вона і в Африці картопля. Те саме і про буряк чи моркву сказати можна.

Але ж продають це все абсолютно різні люди.

Тому я люблю пройтися по рядах, спостерігаючи за продавцями. Спочатку зауважу собі кількох найбільш доброзичливих із виду, що продають потрібний мені товар. А потім ще раз пройдуся  - щоб придивитися вже до фаворитів.

І от коли я нарешті бачу, хто із них найбільше світиться добром - до того і підходжу. Хіба таке в супермаркетах собі дозволиш?

Приміром, сьогодні купував яблука. Зупинився на двох хазяйках, які просто світилися від гордості за свої фрукти. Кажу: "А які у вас найсолодші?" А вони: "Давайте ви зараз усі перепробуєте і виберете". А там - сортів 20. "Нє, - кажу, - так я до вечора не впораюсь, - а що порадите?" Ну ми разом довго думали і зрештою зійшлися, що насиплять вони мені кожного найсолодшого сорту по 2-3 яблучка. Пакет гарно виглядав - різнобарвно.

Але найбільш приємно спілкуватися із таджиками, котрі продають різні свої сухофрукти та горіхи. Вони завжди посміхаються, вітаються. І видно, що то - від щирого серця. Мене сьогодні один виправив: каже, що правильно казати не "урюк", а "урюкЬ". Там навіть склад новий у цьому слові ніби утворюється на оцьому "кь".

Приємно, одним словом, такий шопінг здійснювати.