Добрався і я.

Нуднувато, як для тих, хто більш-менш орієнтується в цьому періоді історії Московської держави. Нічого нового - опрічнікі, безумство царя, Лівонська війна...

Про гру Янковського - вже багато сказано, мені нема чого додати.

А Мамонов зробив найголовніше - він не лишає варіантів для дискусії щодо того, яким вважати Івана Васильовича - добрим чи злим? Святим чи грішником?

Цього Грозного - просто шкода. Він виглядає настільки жалюгідно, історічні обставини настільки роздавили людину в царі, як то показав Мамонов, що тут вже не до розмов і не до ламання списів.

Єдине лишається - пошкодувати царя, а разом із ним усих нас, хто так рідко має шанс побути собою.

У кожного своя "шапка Мономаха". Головне - не дати їй сповзати на очі.

Подивився на роботі сьогодні другу частину. І знаєте, що? Без зайвих очікувань (ретенцій та протенцій), що заважали перглядати першу серію - пішло доволі непогано, наче теща під лід.

А найцікавіше у цьому фільмі починається після титрів. Коли ти розумієш, що псевдо-хеппі-енд десь там продовжується. Що перемога Максима над Странніком - це кінець відносного спокою для Саракша і початок всіляких принад революції та війни. Щоправда, заради світлої мети - заради чесного життя.

Звичайно, "Матриця" - сестра-близнюк "Острова". По суті справи, ці два фільми різняться лише деталями.

Ключовий момент "Матриці", як на мене - це коли бородатий борець із системою здається агентові Сміту і просить для себе більше приємних ілюзій.

Такий самий момент у Острові - відвідини Колдуна, який не радить Максимові тормошити та підбурювати людей на війну, бо їм так ліпше - лишатися в наявному стані.

Одним словом, нормальний фільм про нормальну революцію. Яка нормально пов"язана з різного роду проблемами та (нерідко) кровопусканням.

І нормально, що два найглибших персонажі фільму - Максим та Страннік - рівною мірою логічно обґрунтовують свої позиції. Спокій без правди та істина без спокою - мають свої принади та недоліки.

І невідомо, чи не буде Максим охороняти вежі "20 років потому", як набереться досвіду.

Люблю на ніч страшилку якусь собі влаштувати. Певно, з часів, коли мама на ніч Гоголя читала. Або про Синю бороду розповідала ))

Зараз за 2,5 години продивився документальний фільм "Древний Египет. Запретные темы истории".

І всьо. Тепер я точно знаю, що ніякі не фараони будували піраміди - то все брехня. Звичайні собі інопланетяни, яким потрібен був трансформатор.

Ви не смійтеся - подивіться цей фільм,а потім я на вас подивлюся :) Або для початку поясніть - що це таке?

Але ніяк не можу збагнути це людське бажання полякатися. Діти ж насправді часто навіть вимагають зробити їм сташно. Ну ладно, діти - а то вже здоровий дядько, що лисину собі цибулею маже! :)

Але є одна підозра - якщо світ не страшний, то він нам видається цілковито звіданим та нецікавим. А трепет - дарує світові шанс на те, що ми звернемо на нього свою увагу. Або іншими словами - якщо світ нас лякає - то може, ми занадто рано подумали, що знаємо його досконало :)

Такі справи

Цікаво, як швидко пірати викладуть. Ще нема. "Населений острів" вже був на наступний ранок після прем"єри :)

А за великим рахунком, я сподіваюсь, Гоголь спалити цей твір хотів значно більше, ніж 2 том "Мертвих душ". Жаль, шо не встиг зробити це до публікації.

Все таки, це вам не "Пропала грамота". Згадують, що Гоголь дуже переживав через те, що в театрах його "Ревізора" ставили не так, як він прагнув. Не розуміли його Хлєстакова. А тепер, певно, йому соромно за те, що Бортко занадто добре зрозумів Бульбу. Ну, зрештою обидва вибивають свої гранти.


АПД: знайшов, дивлюся, плююся. Рахую слово "русскій". Збився з рахунку. Забив ))

У нас сьогодні зима зустрілася із весною - все, як слід:

По-перше, дебютували цього року на Оболонській набережній на велосипедах. Майже не холодно. А, по-друге, розібрали та викинули ялинку нарешті. Такі от проводи зими )

-----------------
Щойно закінчили перегляд фільму Дневники мотоциклиста / The Motorcycle Diaries (2004)

З назви ви ніколи не здогадаєтеся, про кого він. Про Ернесто Гевару. Без жодного натяку на Кубу. Разюча різниця із "Леніном в жовтні". Фільм про звичайну людину, що зі своїм напарником мандрують Пд. Америкою у пошуках вражень. І враження їх змінюють.

Дуже людяний фільм - жодних ікон та ідолів. Якщо боїтеся стати комуністом - не дивіться, ризик значно більший, аніж при читанні "Капіталу".

Известный американский документалист Майкл Мур, автор нашумевшего фильма "Фаренгейт 9/11", завоевавшего "Золотую пальмовую ветвь" на 57-м Международном Каннском фестивале, решил снять картину о финансовом кризисе и секретах Уолл-стрит.

Маю надію, що цей фільм буде більш авторитетним, аніж "Гроші - піраміда боргів". Головне, щоб з Муром нічого не сталося в найближчі дні ))
------
А мІж тим читаю я новини типу "Треть европейцев винит в кризисе евреев" та підібні речі. Бачу, якої популярності набувають фільми "Цайтгайст", відеоролики "Комітету громадської безпеки" (КОБ) і т. д. І здається мені, такі речі без серйозної підтримки не відбуваються.

Щось дуже схоже воно все на події в Німеччині, що передували Голокосту. Чи не існує десь там плану влаштувати дещо подібне в більш вагомих масштабах? 

Я схольний вважати, що Голокост був дуже потрібний лідерам сіоністського руху задля досягнення своєї головної мети - створення держави Ізраїль.

Зараз, цілком можливо, мета набагато амбітніша.

Коротше - обложили з усіх боків: Терпіти весь цей бардак, який зветься "ринковою єкономікою" - нечесно і непорядно. Боротьба з ним може бути ефективною лише тоді, коли це буде якийсь радикальний катаклізм.

Як казав класик: "І хто зна, чий же шлях веде до правди".... 

Якщо комусь не вистачає хоча би одного голосу за те, щоб подивитися "Стиляг" - то ви його зараз маєте від мене.

Нічого не буду говорити більше, бо такі речі не переповідаються. Але раджу всією душею.

Якраз учора їхав у метро, стояв біля дверей. А навпроти сиділа дівчина, років 16 від сили. Те, що на ній було начеплене і наліплене, нагадує фінальну сцену фільма - там було повне зібрання культур (чому, власне, я маю додавати сюди "суб"?) 20-21 століття. І так їй було незручно від того, що ніхто не звертає на неї уваги. Абсолютно. Вона ж так хотіла себе відчути особливою. Не вийшло.

Колись у Сумах (років 8-9 тому) я не міг спокійно в зелених ботах пройтися, аби не зачепив хто незлим тихим словом. А зараз - кому ти потрібен? ) 

Як виявилося, Голівуд здатен перейматися тими ж питаннями, що і колишній єпископ Чукотський Діомід разом із тими людьми, що схильвані перспективою вживлення людям мікрочипів.

Цілком голівудська реалізація - все доступно для розуміння, спецефекти, перестрілки і т. д., але поза тим - сприймається краще, ніж більшість християнських відеострашилок.

Ось тут є онлайн нормальної якості та з цілком прийнятним перекладом: http://www.kinomir.org/load/4-1-0-198

Коротше, там все просто:

Для контролю над людьми немає кращого механізму, як страх. Задля того, аби змусити добровільно приймати контроль та покору, людям потрібно створити такі умови, аби вони з радістю жертвували власною свободою задля так званої безбеки.

Постійна загроза ІІІ-ї світової для США і для Росії - значно більш бажана реальність, аніж нещасна Аль-Каїда. Так що навряд варто очікувати спад міжнародної напруги - це нікому не вигідно.

ось вам прев"юшка: