Хорошою випивкою!

Наче і простенький фільтр, але щось у цьому є :)

Ще не встигли улягтися страсті навколо одного зі столичних вузів, ректор якого організував порностудію, як Могилянка наносить отвєтний удар!

Чи то місце там таке злачне, той Поділ  (ці два вузи є географічними сусідами), чи це загальна тенденція?

Але факт лишається фактом. Криза - не тітка. Їсти хочеться, і тут вже не до жиру.

Тому кожен виживає як може. А НаУКМА теж хоче відкусити свій шматок пирога:

( АХТУНГ! ) </div>Дякуємо всі дружно за наводку baboshyn

Тут же ціла купа студентів у мене у френдах мається дур"ю, я так розумію, останніми днями. А можливо, не тільки ця категорія.

А у мене з 14 по 18 листопада намічаються вихідні. Тому я подумав, чи не чкурнути в цей час із компанією в ненапряжний похід - без особливого навантаження.

Наприклад, по кримських кабаках? :)

Мене щойно заклинило на декілька секунд.

Я раптом зрозумів, що ніколи не думав про те, чи є на світі фільм по цій книзі. І я так відразу захотів цей фільм подивитися. І був певен, що він має бути обов"язково. Тому що як же це так - така книга і без фільму.

І ось на тобі... здається, що нема.

Добрався і я.

Нуднувато, як для тих, хто більш-менш орієнтується в цьому періоді історії Московської держави. Нічого нового - опрічнікі, безумство царя, Лівонська війна...

Про гру Янковського - вже багато сказано, мені нема чого додати.

А Мамонов зробив найголовніше - він не лишає варіантів для дискусії щодо того, яким вважати Івана Васильовича - добрим чи злим? Святим чи грішником?

Цього Грозного - просто шкода. Він виглядає настільки жалюгідно, історічні обставини настільки роздавили людину в царі, як то показав Мамонов, що тут вже не до розмов і не до ламання списів.

Єдине лишається - пошкодувати царя, а разом із ним усих нас, хто так рідко має шанс побути собою.

У кожного своя "шапка Мономаха". Головне - не дати їй сповзати на очі.

"Вперед друзья,
уже нас только трое".

Народный депутат от Партии регионов Андрей Деркач пытался избить бывшего майора Госохраны Николая Мельниченко.

Вместе с тем, в ответ на вопрос, действительно ли был этот инцидент, сам Мельниченко сказал: "Народный депутат, сын экс-главы СБУ Леонида Деркача Андрей в пьяном виде напал на меня, когда я зашел попить кофе в одном из ресторанов в центре Киева".

http://www.unian.net/rus/news/news-345589.html

До чого тут православні? - запитаєте ви.

А до того, що цей самий Деркач - "Президент Международного кинофестиваля "Покров" і відомий спонсор УПЦ, якого церква піарить по всіх усюдах. 

Така співпраця - завжди справа ризикована. Тому що піар - процес двохсторонній. Той, кого просуваєш ти, одночасно кидає свою тінь на тебе самого. 

Ось у такий спосіб УПЦ стала замішаною в "касетному скандалі" :)

Я хоч і православний (принаймі, формально), втім вважаю, що найкрутішим християнським предстоятелем в Україні є голова УГКЦ Любомир Гузар.

З іншими очільниками українських християн інтерв"ю читати буває цікаво, але не часто виникає відчуття того, що з тобою відверті і не маніпулюють, викручуючись.

Гузар справляє враження людини, якій не хочеться нічого ховати - хай яка буде правда, але вона ліпша за мовчання, а тим більше - за напівправду.

Це я вам так рекламую його інтерв"ю "ДТ".

На всю трибуну зараз на матчі із Шахтарем французи розтягнули приблизно ось такий величезний банер:



Як ви, напевно, впізнали - це серія фільму "Роккі", в якому добрий західний Сталоне лупить поганого совітьського Дольфа, який ще до того всього - КГБіст проклятий.

Ось так, як не старайся, але імідж наш попсутий достатньо, аби ще працювати і працювати над його трансформацією :)

Як відомо, смисл життя полягає в тому, аби приготуватися до смерті. У мене, за великим рахунком, є єдина мрія  - встигнути до смерті сказати приблизно наступні слова:

****

До Фен Шу звернувся один із паломників до того монастиря, де жив китайський філософ:

- Скажи, вчителю, в чому полягає добро? Адже я лікував свою хвору матір 10 років, а вона все одно померла, звівши то все нанівець?

Фен Шу запитав, як довго гість збирається бути в монастирі.

- Завтра зранку, як тільки зійде сонце, мені потрібно поспішати додому. Тому я хочу не проспати автобус до мого міста.

Філософ дав паломникові годинника. Але гість проспав, бо будильник у ньому був зламаний.

Такою була відповідь Фен Шу, яку переказували потім у місті того паломника.

А нам на роботі масочки повидавали. Кожних 5 днів - нові будуть підганяти.

Називаються так еротічно - "Аліна-200" :) У кожного вини запаковані тепер на столах валяються, доповнюючи натюрморти особливим колоритом злободенності та відповідаючи викликам часу.

Але можна набрати в кульку ще кілька штук, я так пойняв.

Побарижить, чи шо?...

Думаю, що наука не суперечить регігії - вона її вимагає.

Тому що закон збереження енергії  - це вирок для людини. Якщо вона цей закон приймає. Це вирок для всього.

Це означає певну замкнену систему, в якій, якщо дещо відбувається - то воно може відбуватися лише за рахунок чогось. Як казав Ломоносов:

«Все перемены, в натуре случающиеся, такого суть состояния, что сколько чего от одного тела от-нимается, столько присовокупится к другому. Так, ежели где убудет несколько материи, то умножится в другом месте... Сей всеобщий естественной закон простирается и в самые правила движения: ибо тело, движущее своей силой другое, столько, же оныя у себя теряет, сколько сообщает другому, которое от, него движение получает».

Такий цей світ природи, такі його закони. Якщо жити лише в ньому - то знайте, все "добро" в ньому для одного - неодмінно обертається "злом" для іншого.

Тому пізнання світу, пізнання природи - чесну людину неодмінно приведе до пошуків того, як вирватися за межі цього безумства і безперспективності.

Палийчук также сказал, что в субботу в Рожнятовском районе умер 33-летний мужчина, который долго лечился дома. Он умер через несколько часов после госпитализации.

Згадується старий анекдот:

Разговаривают два врача:
– Знаете, коллега, десять лет назад у меня был случай, когда пациент по всем канонам должен был умереть, а он и сегодня все еще жив.
– Вот видите, коллега, если человек по–настоящему хочет жить, медицина тут бессильна.

Якось веселіше стало. Настрій піднімається. Люди жартують частіше. І зближаються на грунті спільного інтересу.

А ви кажете, діалектика застаріла )

А ви вже?

Я вот перший день.

А все, між іншим, серйозно :)